Політика-1999

"Родина" кандидата Ржавського

Вахтанг Кіпіані, "Україна молода" (28 травня 1999 р.)

Претендент у кандидати на посаду Президента України повинен чимось відрізнятись від інших. Аби відрізняли. Не біда, що гірший – аби інший.

Депутат і бізнесмен Олександр Ржавський має стільки “родзинок”, скільки б вистачило на дюжину претендентів на булаву Леоніда Даниловича. По-перше, згідно з декларацією про прибутки за минулий рік він заробив приблизно 1,3 млн гривень, що в сто разів більше, ніж у будь-кого з його колег-конкурентів. По-друге, має він чотирьох дітей – причому, за власним його зізнанням “від однієї жінки”. По-третє, він не в опозиції, як ви могли подумати, він “в альтернативі”… І, нарешті, наш герой говорить настільки доброякісним суржиком, що робить його надблизьким пересічному українцеві, та ріднить з небезвідомою Вєркою.

Невдалий досвід гонитви за кріслом Голови Верховної Ради не вибив О. Ржавського з рівноваги: “Якби наш парламент був би зрізом суспільства, то я б на спікера й не рипався”. Треба розуміти, що склад претендентів у президенти більш віддзеркалює демографічні, соціальні, статеві тощо параметри українського суспільства.

Плацдармом для нинішнього висунення Олександра Миколайовича – не Ткаченка, а Ржавського – стала створена ним партія Всеукраїнське політичне об’єднання “Єдина родина”. За півроку партія запам’яталася хіба першою прес-конференцією, що відбулася в столичному пологовому будинку № 2 (під час цієї політичної акції на світ Божий з’явилася дівчинка). Серед інших заходів партійців з-під крила Ржавського вартують уваги хіба телефонні лінії активу “Єдиної родини” (справді, ноу-хау) з бажаючими – щодо можливостей врегулювання конфлікту на Балканах, заборони абортів і скасування смертної кари. Створено футбольну команду “Єдина родина”, команду КВК і навіть дівочо-співочий гурт “Єдина”.

Передвиборна програма Ржавського вибагливістю не відзначається. Компіляція примітивного популізму, соціал-демократичних ідей та радикальних тез а-ля Хмара – і все в одному флаконі. Націонал-радикалам певно сподобається теза про відмову від без’ядерного (“беззубого”) статуса, професійним русофілам – тимчасове (на 30 років) запровадження подвійного громадянства з країнами колишнього СРСР, Геннадію Балашову – творчо розвинута ідея скорочення податків.

Власник майже сорока підприємств і одного банку Ржавський обіцяє в разі обрання, тобто з 1 січня 2000 року, ввести єдиний 5% податок з обігу замість податку на прибуток та всіх інших податків. За словами ідейного батька п’ятитивідсоткового податку, ухилитися від нього не вдасться “ні Президенту, ні дрібному підприємцю”. Також на 5 відсотків переплюнуто й ідею Левка Лук’яненка про заміну трьох чвертей чиновників: кандидат у президенти виступає за скорочення апаратів центральних міністерств і органів державної влади на 80%.

Наталя Вітренко разом з двома лівими Олександрами та Петром хай теж стережуться. “Ринковик” Ржавський обіцяє націоналізувати всі стратегічні підприємства. Відтак відбудеться …компенсація грошових заощаджень населення за рахунок держбюджету (?!), скасовані всі комунальні борги населення, знижено тарифи на транспорт, вугілля, газ, нафтопродукти, зв’язок. Як бачимо, обіцянка-цяцянка виходить у кандидата чимала. На смак будь-якого маргінала.

P.S. З досьє “УМ”: Ржавський Олександр Миколайович (р.н. 1959, м. Краматорськ Донецької обл.). Економіст. Народний депутат України, група “Незалежні”. Голова Всеукраїнського політичного об”єднання “Єдина родина”. Віце-президент Федерації фехтування України. Займається благодійництвом. Батько 4 дітей.

Версiя для друку